Багато із вас чули цю цифру — 1 батарейка забруднює 20 м² землі та 400 л води токсичними речовинами. Але звідки вона взялася? Наскільки вона правдива?

Ми вирішили розставити всі крапки над «i».

У листопаді 2018 року ми запустили безпрецедентний для України експеримент, який став можливим завдяки глибокому ентузіазму Марія Руда, та всієї команди кафедри Екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Львівської політехніки на чолі з завідувачем Ігорем Петрушкою.

В результаті дослідження науковці виявили — 1 пальчикова батарейка отруює в середньому 16 м² землі!

Саме такі результати показало це дослідження шкоди сучасних батарейок.
Запрошуємо всіх небайдужих людей — екологів, хіміків, журналістів, любителів природи та науки — подивитись робочий текст дослідження на власні очі за посиланням.

Як відбувалось дослідження

🔋Поїхали на наш склад у Києві та відібрали 25 зразків РІЗНОМАНІТНИХ типових батарейок

Ми спеціально не брали для дослідження рідкісні токсичні типи батарейок — старі радянські ртутні та кадмієві. Ми взяли типові алкалінові та сольові батарейки, ті які кожен із нас купує на касі супермаркету чи в переході, та використовує щодня.

‍

✊ Закупили витратні матеріали, вони обійшлись нам у 13 000 грн.

Впродовж 5 років ми не могли собі дозволити таких витрат, і тому користувались популярною цифрою про 20 м2. Перші згадки про неї в Google датуються 2009 роком, її оголосили співробітники Московського біологічного музею (без обгрунтування).

В цьому році, дякуючи вашим внескам, небайдужі люди, ми запустили власне незалежне дослідження!

‍

👽 Дізнались справжній хімічний склад кожної із 25 батарейок

В Україні є лише 2 лабораторії, які дозволяють швидко дізнатись поелементний склад речовини без довгих хімічних процедур — сучасним методом приладом рентгенофлуоресцентного аналізу. І один із аналізаторів для нього марки EXPERT 3L знаходиться саме у Львівській політехніці.

Прилад дозволив нам у короткий термін визначити з точністю до кількох сотих %, всі елементи таблиці Менделєєва, які містяться в сучасних українських батарейках. Додатково ці дані були перевірені за допомогою хімічного аналізу.

Робота показала, що хоча в більшості типів сучасних батарейок в Україні уже відсутні важкі метали, але батарейки продовжують чинити важку токсичну дію на природу та живі організми. Методом математичного моделювання реального забруднення середовища на реальних даних лаборанти визначили цифру, що 1 батарейка забруднює 16 м² ґрунту.

Додатково провели досліди біоіндикаційним методом — пророщували на ґрунті, забрудненому батарейками, крес-салат.

Дослідження наочно демонструє, що клітини крес-салату, який проростає в забрудненій землі припиняють ділитись! Це добре видно під мікроскопом — життя в такому ґрунті зупиняється.

Ось як коментує ці результати Марія Руда, асистент кафедри екологічної безпеки та природоохоронної діяльності Львівської політехніки:

«Найбільш типові компоненти сучасних батарейок — це сполуки марганця, нікелю, цинку, кобальту, титану, які в поєднанні є токсичними для довкілля. В екосистемі — як в організмі людини. Все влаштовано настільки складно, що ми часто не розуміємо ті віддалені наслідки, які можуть давати наші дії сьогодні.

Наша планета, все те чим ми користуємось і де живемо — це не спадок, який ми отримали від батьків, це позика, яку ми взяли у власних дітей. Ось чому так важливо думати наперед та не допускати бездумного забрудення природи — ми можемо навіть не уявляти, до яких це може привести наслідків!».

Якщо у вас виникли запитання чи доповнення щодо дослідження — звертатесь go@batareiky.in.ua.